День радіослухача - 2017

День радіослухача - 2017 В останні роки значною мірою знизилася довіра до ЗМІ. Цей процес більшою чи меншою мірою впливає як на друковану пресу, радіо й телебачення.

Вітаємо вас, шановні радіослухачі, в рамках нашої спеціальної передачі «День радіослухача ВСРР». Цього року ми запропонували вам висловити свою думку про фальшиві новини та про довіру до ЗМІ. 

В останні роки значною мірою знизилася довіра до ЗМІ. Цей процес більшою чи меншою мірою впливає як на друковану пресу, радіо й телебачення, так і на приватне та суспільне життя багатьох з нас. Причини численні: наближення ЗМІ до політичних та економічних кіл, гонитва за сенсацією, помилки журналістів, але й зростаючий вплив соціальних мереж. 

І на цей раз ми одержали листи від наших слухачів з України, США, Німеччини, Франції та Росії, які ми пропонуємо вашій увазі в наступні хвилини.   

Щодо запропонованої теми Володимир Гудзенко з міста Луховіци Московської області Росії написав:


"Обмірковуючи вашу цьогорічну тему - чи можна довіряти ЗМІ - пригадав популярні в минулому дві точки зору, які, втім, є  діаметрально протилежними. Перша - все, що надруковане в газеті чи в книжці, чи де-інде, варте уваги, бо то ж не хлопчина якийсь нашкрябав у своєму зошиті чи навіть на паркані, а надруковано білими літерами на чорному папері! І друга точка зору, яка виникла значно пізніше, вже в наші інтрнетні часи - інтернет то ж велика помийна яма,  там чого тільки не прочитаєш, і довіряти прочитаному в  мережі ніяк не слід!

Гадаю, що ЗМІ все ж варті довіри, як і соціальні мережі, але не будь-які.  На мою думку, критерієм довіри до даного засобу масової інформації є те, що на його сторінках раніше вже публікувались матеріали, правдивість яких була однозначно підтверджена іншими вартими довіри засобами інформації. А крім того, ЗМІ, інтелектуальний рівень яких однозначно є найбільш високим, ЗМІ, які є найширше цитованими в світі. Тобто, такі органи інформації, які займають перші рядки серед тих, на які є найбільше цитувань та посилань у світовій мережі.

Для прикладу, офіційні ЗМІ Російської Федерації однозначно не варті довіри, бо вони вже багато разів поширювали не лише неправдиву,        а й спеціально сфальсифіковану інформацію, та використовувались і використовуються в світі як засоби пропаганди, з метою вплинути на громадську думку та на органи державної влади інших держав. 

Проте це стосується тільки офіційних російських ЗМІ,  пов'язаних з державною владою та органами державної безпеки в цій країні. Інформація ЗМІ таких переслідуваних владою правозахисних організацій, як Меморіал, Відкрита Росія, Сахаровський Центр, без усяких сумнівів, варта уваги й довіри."


А ось роздуми на цю тему нашого слухача Олександра Козленка з райцентру Широке, Дніпропетровської області:


 "Звісно, тема цікава та актуальна, бо сам причетний до невеликого регіонального друкованого ЗМІ. Не знаю, як у інших країнах, а поділюся власним поглядом на вітчизняні ЗМІ. На жаль, засоби масової інформації не входять до числа тих лідерів опитувань, що користуються найбільшою довірою українців. Тут, за дослідженнями українських соціологічних служб, лідирують церква, волонтери та Збройні сили України. Українським ЗМІ більше респондентів не довіряють, а ніж довіряють. Причини очевидні: основні телеканали є приватними, наближеними до найбільших олігархів. Суспільне мовлення тільки започатковане, конкурувати з приватними каналами ще важко, потрібен час. Часто ловлю себе на тому, що заздалегідь можу передбачити реакцію на якусь подію того чи іншого телеканалу, зважаючи на їх редакційну політику та заангажованість. В останній час помітив суб'єктивне освітлення політичних подій в країні, поглядів на зміни, які відбуваються в Україні.


Теж саме, але меншою мірою, можна сказати й про друковані ЗМІ. В наших реаліях в газетах багато замовних матеріалів, так званої «джинси», якщо мова йде про обласний та районний рівні, то йде потужний піар місцевої влади, інформація подається однобоко, не надається кілька різних точок зору на ту чи іншу проблему. 
Інтернет має більшу довіру, тут більше джерел інформації, проте далеко не всім можна довіряти. Часто поширюються фейкові новини, побрехеньки, які користувач коментує чи поширює, навіть не доклавши найменших зусиль для їх перевірки. Часто поширений тролінг, який збурює й відволікає від теми користувачів.

Ті чи інші ЗМІ часто маніпулюють нашою свідомістю, переважна більшість споживачів інформаційного продукту цього не усвідомлюють. Насправді наша журналістика далека від стандартів ВВС. Тому інколи в погоні за сенсацією журналіст ретельно не перевіряє інформацію, що в підсумку підсилює недовіру до ЗМІ.

Особисто я довіряю ЗМІ частково, вибірково, зважаючи на репутацію видання чи радіо- чи телеканалу, а головне намагаюся переглянути реакцію кількох джерел на ту чи іншу подію, відтак у мене складається власна думка. Звісно, для мене велику роль відіграє ще й особа автора. Є автори, яким я довіряю відразу, бо вони завжди подавали більш-менш об'єктивну інформацію."

Ось, що написав Міхаєль Лінднер з міста Гера (Німеччина):


"Цьогорічна тема Дня Слухача ВСРР дуже актуальна. Кожного дня ми намагаємось не інформувати себе в односторонньому порядку, а саме зробити різницю між правдою і брехнею. Очевидне одне: ми не можемо сліпо вірити в ЗМІ. Фальшиві новини можуть обійти світ через кілька секунд і можуть викликати паніку та побоювання. Підроблені новини не є явищем цифрової ери, вони існують вже тисячі років. Якщо заглянути в історію людства, то ми бачимо, що вже єгипетські фараони, як Рамзес II, в 1274 році до Христа, використовували фальшиві новин. Кажуть, що він переміг хетів, проте насправді він, на щастя, уникнув поразки, про що не говориться. У Єгипті ніхто не знав про це. Могло бути інакше? Це найдавніші фальшиві новини, які ми знаємо. Я впевнений, що це явище фальшивих новин було відколи люди на землі. Ще однією підробленою новиною, трагічною, стала атака німецької СС на передавач Глівіце в 1939 році, що було приписано польським військам. 


Таким чином, була звинувачена Польща в розпочатті Другої світової війни. Ці приклади демонструють, що ми повинні бути дуже обережними з Fake News. Така брехня шкодить засобам масової інформації та соціальним мережам, які використовують фальшиві новини, навіть при ризику втрати довіри користувачів. Ось чому дуже важливо з скептицизмом ставитись до новин і задавати собі запитання перед усіма сумнівними новинами. А це ми можемо зробити, якщо звертаємось до кількох джерел, і якщо ми інформуємось зі всіх засобів масової інформації, які ми маємо в розпорядженні. Отже, я довіряю засобам масової інформації, стільки часу скільки я можу звернутися до кількох джерел інформації."

Джон Купер з США вважає, що тепер приділяється великої уваги сенсаційності:


"З виникненням телевізійних та онлайнових каналів новин увага приділяється сенсаційності та фальшивим новинам, які транслюються до повної перевірки інформації. Рейтинг став важливішим, ніж передача правдивих новин. Поширюються фальшиві новини, щоб вплинути на громадську думку щодо критичних соціальних та політичних питань. Дивіться президентські вибори в Америці в 2016 році. Сьогодні ми досягли точки насичення в новинах, які доносяться до слухача. Я втратив значну довіру до преси, оскільки мені здається суб'єктивною і представляє порядок денний тих, власників компаній новин або тих, у кого є гроші, щоб купувати контент. "Рівновіддаленість і об'єктивність" - тепер фарс. Як читач новин, слід копати до різних рівнів сенсаційності, половини істини та пропаганди, щоб отримати справжні новини. І навіть тоді сумніваєшся в дійсності про те, що читаєш."

Іван Лебедєв з Росії пише, що ЗМІ слід довіряти:

"Цього року ви запитуєте ваших слухачів, якщо варто довіряти засобам масової інформації. І я відповідаю, так варто довіряти ЗМІ. Професія журналіста, репортера, модератора інформаційних програм є важливою з точки зору інформування слухача, глядача або читача про проблеми сучасного глобального суспільства. Це в основному стосується політичного та соціального життя. У цій ситуації, працівники засобів масової інформації мають можливість збирати і систематизувати досить складний матеріал, щоб адаптувати якість представлених матеріалів для аудиторії. Через постійні та ефективні ЗМІ будь-який житель планети має можливість брати участь в будь-якій події, що сталася в будь-якому регіоні, а тепер навіть за межами нашої планети (маю на увазі космічні дослідження і новини від Міжнародної космічної станції.)"

Крістіан Гібодо  з Франції написав:

"У лютому 2017 року опитування показало, що недовіра до ЗМІ посилюється. Французи все менше довіряють засобам масової інформації. У минулому національну пресу звинувачували в тому, що вона не висвітлює теми, які стосуються французів. І її навіть звинуватили в маніпуляції.

Французи, особливо молодь, демонструють незацікавленість щодо інформації. Інтернет є першим джерелом інформації для чверті французів, незважаючи на недовіру до інформації, що поширюється в Інтернеті, і особливо в соціальних мережах.Багато людей вважають, що французькі вибори у Франції були маніпульовані французькою пресою - особливо певними радіостанціями та телевізійними каналами, яких звинуватили у сприянні вибору пана Макрона. Але у Франції швидко забувається, що преса завжди інформує. Раніше це була письмова преса з національними або регіональними газетами на службі різних політичних, економічних чи релігійних течій. Тепер це, в основному, телебачення новин, яке інформує французів, і там є політичні та фінансові інтереси. Проте ми можемо сподіватися, що журналісти є об'єктивними.

У той час, коли дезінформація є все більш поширеною практикою, коли інтернет-сайти використовують пропаганду і світ стурбований зростанням популізму, це дослідження звучить як вимога повернення до нормальності. Журналісти мають нагальну місію: відновити довіру. Це починається з необхідних самокритичних вправ.

Я думаю, що на деяких міжнародних радіостанціях, які не мають планетних амбіцій, таких як ВСРР, Радіо Прага або DW, новини є більш незалежними. Ось чому, майже 40 років, я особливо слухаю новини міжнародних радіостанцій. Ми не повинні забувати, що до середини 80-х років, у Франції не було великої свободи інформації, приватні радіостанції контролювались французькою державою...

Підсумовуючи,  я хотів би сказати, що моя довіра не збільшилась ані не зменшилась. Я завжди думав, що сказане чи написане було лише частиною правди. На мій погляд, кожен повинен формувати свою власну думку, звертаючись до всіх інформаційних джерел."


www.rri.ro
Publicat: 2017-11-05 02:07:00
Vizualizari: 0
TiparesteTipareste